English French German Italian Polish Russian Spanish Ukrainian
Волинка Г.І., Мозгова Н.Г. Програма з філософії для вступників у аспірантуру PDF Друк e-mail

 

                                       Г,І,ВОЛИНКА, Н.Г.МОЗГОВА                                                                
                                                                 
alt

                                               alt

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

 

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

 

Кафедра філософії

 

     ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ 
    З ФІЛОСОФІЇ ДО АСПІРАНТУРИ


 

                                                       Зміст програми

 

Частина 1. Вступ  до філософії, її понять,
проблем і розділів.

         1. Філософствування і філософія. Значення терміну
„філософія”, попереднє уявлення про його зміст.
Філософія
як умонастрій (смисл φιλεω ), розумова діяльність, сукупність
світоглядних знань. Світогляд, його типи і ознаки. Міф
як духовна передумова
філософії та світогляд первісно-
родового суспільства. Головні риси і виміри
міфу.
Консерватизм міфологічного світогляду. Трансформація
міфу під
впливом суспільних змін. Соціальні, політичні і
пізнавальні передумови філософського світогляду. Феномен
філософствування, уявлення про його
витоки (подив, сумнів,
страх, страждання, свобода, вина, стрес тощо).
Відкриття метафізичної реальності, становлення
предмету та лексикону
філософії. Суб’єкт філософствування;
інтенціональність, рефлексивність, герменевтична
здатність. Засоби та цілеспрямування філософської
діяльності. Специфіка результатів філософствування ― 
філософських знань.

 

 

         2. Традиційні проблеми і розділи філософії. Природа
філософських проблем, їх зв’язок з основоположними питаннями
людського буття. Узагальнене відображення ними пограничних
ситуацій, зна­чимих дім індивіда та суспільства. Смисложиттєвий
сенс філософської пробле­
матики. Головні групи смисложиттєвих питань
і
відповідні розділи філософії. Пи­тання про позафізичні, незмінні,
надійні підстави сущого (Метафізика і її під­розділи: онтологія, спекулятивні
теологія, психологія, космологія). Про зміню­
ваність і плинність
сущого та закономірності змін (Діалектика), Про пізнава­
ність
метафізичних і діалектичних реалій, умови істинності знань
(Гносеоло­гія). Про здатність людини пізнанням і практичною діяльністю
змінювати і стабілізувати суще (Праксеологія). Природа як підстава
і сфера існування лю­дини (Натурфілософія). Про природні і
метафізичні виміри людини, умови її існування, сутність
і призначення (Філософська антропологія). Про підстави
суспільства, його стабільності і змінюваності (Соціальна філософія).
Питання про рушійні сили історії, її закономірності, спрямованість і сенс
(Філософія іс­
торії). Про можливості і межі наукового і філософського
пізнання природи, людини, історії, метафізичних реалій,
та про
ефективні методи отримання іс­
тинних знань (Філософія науки
і філософська методологій).
Особливості феноменології, логіки
осмислення і розв’язання філософських
проблем.
Плюралізм і взаємосуперечливість розв'язків. Необхідність
діахронного, історичного підходу до їх вивчення і засвоєння.
Особистісна значимість
знань про наявні варіанти розв’язання
смисложиттєвих питань.

         3. Філософія в системі культури. Функції філософії.
Соціокультурний сенс філософії. ЇЇ загальні особливості у
порівнянні з мі­фом, релігією, мистецтвом і наукою. Суспільна значущість
філософії. Світогля­
дна, методологічна, пізнавальна,
ціннісно-орієнтаційна, прогностична, критич­
на функції. Умови
функціонування філософії в соціокультурній системі. Аку­
муляція
і трансляція світоглядного досвіду. Роль освіти. Місце філософії у
ви­
щій освіті, її значення для формування творчої особистості фахівця.
Повнофун­
кціональна особистість. Базові і актуалізуючі потреби.
Роль фахових дисциплін у підготовці фахівця до задоволення базових
потреб. Роль філософії в актуалі­зації його зверхпотреб. Риси
повнофункціональної особистості, формуванню
яких сприяє
засвоєння філософії. Самостійність мислення і незалежність
від ав­торитетів. Глибока самосвідомість і рефлексія. Гнучкість і
здатність до самопе
ребудови у відповідності зі зміною
обставин життя. Концептуалізована система
ціннісних уявлень.
Здатність до герменевтичної діяльності і розуміння. Здат­
ність
до творчості, смислонаповнення власного життя, стійкість щодо абсурду.

 

Частина ІІ.  Історична еволюція проблем і
розділів філософії.

 1. Філософія Стародавнього світу. Умови формування та
загальні риси філософії Стародавності. Перед філо­софія в
Стародавній Індії. Веди, Упанішади, Араньяки. Махабхарата
і Рамаяна. Особливості ведичної релігії, ЇЇ трансформація під впливом
суспільних змін в епоху, "бродіння умів". Ортодоксальні даршани;
санкх'я, йога, ньяя, вайшешика, міманса, веданта. Неортодоксальні
філософсько-релігійні вчення: чарвака-локаята. джайнізм, буддизм.
Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Давньокитайська
міфологія та епос. Епоха "царств, що борються". Конфуцій
про підстави суспільного порядку. Мудрість і суспільна гармонія.
Даосизм про начала буття та ідеал мудреця. Метафізика,
праксеологія і антропологія даоси­зму. Школа моїстів. Роль
освіти в Стародавньому Китаї. Антична філософія, її витоки та особливості.
Міф і логос. Соціальні передумови еволюції міфу до ло­госу.
Досократична філософія. Мілетська школа (Фалес, Анаксімандр,
Анаксімен). Піфагор та піфагорійська школа. Філософія Геракліта
Ефеського. Елейська школа (Ксенофан, Парменід, Зенон, Мелісс).
Філософські погляди Змпедокла і Анаксагора. Атомістична школа
(Левкіпп, Демокріт та інші). Софістика. Сократ та становлення
античної філософської класики. Класика як соціокультурний
феномен. Сократичний переворот в філософії, його зміст.
Сократичні школи. Головні проблеми і розділи філософії
Платана. Принцип софійності. Ді­алог і діалектика. Антропологія,
психологія і соціологічні погляди. Платонівська Академія. Філософська
система Аристотеля, його метафізика, антропологія, соціологія і
методологія. Епістемний принцип. Метафізика і формальна
логіка. Лікей, Елліністична та римська філософія. Епоха еллінізму,
її особливості. Го­ловні школи елліністичної і римської філософії.
Стоїцизм: Зенон Кітіонський, Хрисіпп із Сол, Патеній, Посідоній,
Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. Епікуреїзм: Епікур, Лукрецій Кар.
Скептицизм: Піррон, Тімон Фліунський, Енесідєм, Агріппа,
Секст Емпірик. Неоплатонізм: Плотін, Порфирій, Ямвліх, Саллюстій,
Прокл, Іоанн Дамаський, Вплив неоплатонізму на розвиток
християнської серед­ньовічної філософії. Антична освіта
І головні типи навчальних закладів. Місце філософії в античній освіті.

2. Філософування в епоху Середньовіччя. Середньовічна культура, її релігійні І світські виміри. Релігійний грунт се­редньовічної філософії. Особливості ЇЇ проблематики. Монотеїзм і креаціонізм. Тринітарна проблема. Час і вічність. Одкровення і знання. Віра і розум. Про­блема теодицеї. Антропологічна проблематика. Есхатологічні питання. Особ­ливості методологічних пошуків. Про періодизацію середньовічної філософії. Апологетика, її філософський зміст. Іустин Мученик, Татіан Сірієць, Квінт Тертуліан, Іринєй Ліонський, особливості їхнього бачення метафізичних і антро­пологічних проблем. Александрійська катехітична школа. Александрійські апо­логети - Климент і Оріген. Доктрина трьох смислів Біблії. Боротьба апологетів проти єресей (гностицизму, маніхейства, докетизму, субординаціонізму, аріянства). Східна та західна патристика у пошуках філософських засад. Каппадокійські отці церкви - Василій Великий, Григорій Нісський, Григорій Назіанин. Звернення до неоплатонізму як засобу розв'язання теологічних питань. За­хідні патристи - Амвросій, Ієронім, Аврелій Августин, їхні філософські знахід­ки. Псевдо-Діонісій Ареопагіт і містична теологія. Філософські орієнтації ранньої схоластики. Роль Іоанна Дамаскіна, Марціана Капелли, Северина Боеція у становленні середньовічної освіти, Каролінгське відродження. Феномен школи. Філософські питання організації освітнього процесу. Схоластика. Уні­версальні поняття як начала систематизації знань і їх викладання. Алкуїн Йоркський, Фредегізій Турський і загострення проблеми універсалій. Реалізм (Іоанн Скот Еріугена, Ансельм Кентерберійський). Номіналізм (Іоанн Росцелін, П'єр Абеляр). Ісламські та іудаїстські впливи на схоластичну філософію. Аль-Кінді. Аль-Фарабі, Ібн-Сіна, Аль-Газалі, Ібн-Рушд, Філон Александрійський, Саадіа бен Іосиф, ІзраелІ, Соломон ібн Гебіроль, Ієгуда Галеві, Мойсей Маймонід. Арабський та єврейський аристотелізм. Розквіт та криза схоластичної філософії. Феномен університету, його особливості у порівнянні з Академією, Ліцеєм, Школою. Сігер Брабантський і "латинський" аверроїзм в Сорбонні.

Розповсюдження аристотелізму в Оксфорді (Роберт Гроссетест, Роджер Бекон). Паризькі дискусії щодо аверроїзму і аристотелІзму . Етьєн Тамп'є, Джованні Бонавентура, Альберт Великий. Фома Аквінський,, його погляди на головну проблематику схоластики. Реакція на томізм. Іоанн Дуне Скот, ВІльям Оккам та інші. Пізньосередньовічна містика. Спекулятивні і морально-практичні течії в релігійній містиці. Сутність містики. Західна містика пізнього середньовіччя (Іоганн (Мейстер) Екхарт, Генріх Сузо, Іоганн Таулер, Ян ван Рюісбрук). Схід­на Пізньосередньовічна містика, як наслідок разчарування схоластикою. Григо­рій Палама: ісихазм та синергія. Вплив Ісихазму на Візантійську церкву та схі­днослов'янське православ'я. Філософська проблематика в культурі Київсь­кої Русі. Особливості світогляду давніх слов'ян. Східні та західні впливи на києворуську культуру і філософствування. Метафізичні, гносеологічні, натурфі­лософські, антропологічні і філософсько-історичні уявлення. Головні літерату­рно-філософські пам'ятники, їх автори.

      3.  Філософія Відродження.  Ренесанський гуманізм та індивідуалізм. Дайте, Петрарка, Салютаті, Бруні, Альберті, Манетті - їх роль у популяризації античної культури. Концепції "громадянського гуманізму". Стиль мислення і життя гуманістів епохи Відро­дження. Спроба Л. Валли відродити епікуреїзм та гедоністичний індивідуалізм. Неоплатонізм, піфагореїзм та ареопагітика у творчості М.Кузанського. Флорен­тійська Академія. Гімназія. Платонізм Плітона, Фічіно і Мірандоли. Аристотелізм П.Помпонацці. Реформація, її ідеї. Феномен протестантизму, його течії та зв'язок з середньовічною містикою, Соціальні теорії (М.Маккіавеллі, Т.Мор, Т.Кампанелла та ін.). Гуманістичні ідеї Еразма Роттердамського. Природознавчі досягнення М. Коперніка, Й.Кеплера, Парацельса, Тіхо де Браге. Злам серед­ньовічного уявлення про Землю як центр універсуму і про людину як царя при­роди, Пантеїзм Дж. Бруно. Скептицизм М. Монтеня. Значення національних мов і традицій у становленні нового світобачення. Розповсюдження передренесанських ідей на території України. Неоплатонізм, ареопагітика, ісихазм та арістотелізм, роль київських книжників в їх асиміляції. Популяризація гуманісти­чних ідей (Ю.Дрогобич, М.Русин, Ст.Оріховський та Ін.). Острозька школа. Полемісти раціоналістичного спрямування (М.Смотрицький, С.Зизаній, Л.Зизаній). І.Вишенський як полеміст, його протестантсько-містичні орієнтації. Філософствування в братських школах, Львівська, Київська, Луцька школи. Кисво-Печерська гімназія.

4. Філософські пошуки Нового часу. Особливості епохи. Новий час і Бароко. Формування нової парадигми фі­лософствування. Наукова революція XVII ст. та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм та емпіризм. Натуралістична антропологія Фр. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні. Механістичний матеріалізм Т.Гоббса, його вчення про державу. Р.Декарт про самосвідомість як сутнісну властивість людини, про метод пі­знання, Психофізична проблема. Раціоналізм Декарта, його послідовники. Б.Паскаль про можливості та межі розуму. Поняття субстанції в філософії Б.Спінози. Структура світу і структура розуму. Розум і пристрасті. Необхід­ність, творчість, свобода. Монадологія В.Лейбніца. проблема несвідомого. Осо­бистіший вимір буття. Свобода, вибір, теодицея. Лейбніц і Ст.Яворський. Х.Вольф, Х.Баумайстер їх вплив на філософську освіту в Київській академії. Д.Локк і його критика теорії природжених ідей Декарта. Людська душа і про­блеми її виховання. Філософія Локка і освіта. Суб'єктивно-ідеалістичні теорії XVIII ст. П.Бейль, Д.Берклі, Д.Юм. Проблема людини в філософії Просвітницт­ва. Монтеск'є, Вольтер, Руссо. Французькі матеріалісти XVIII ст. про людину як складну машину. Ламетрі, Дідро, Гельвецій, Гольбах. Особливості механістич­ної методології в гуманітарних та природничих науках.

Українське просвітництво і Києво-Могилянська академія. Загальноосвітні і філософські курси. Вплив КМА на філософську думку українського та інших народів (Ф.Прокопович, С.Яворський, Г.Кониський, І.Гізель та Ін.). Г.Сковорода, його життя та філософія. Співвідношення теорії і практики. Са­мопізнання. Тлумачення Біблії. Антитетичний метод у філософії Г.Сковороди. Теорія пізнання. Світ, матерія, Бог. "Філософія серця". "Внутрішня людина". Концепція "сродної” праці. Есхатологічні погляди Г.Сковороди.

5. Розквіт та криза класичної філософії. Просвіта, романтизм, класицизм в європейській культурі. Передумови зародження класичної філософії. Німецьке просвітництво, його особливості: Лессінг, Шіллер, Гете. Лейбніцеанство і вольфіанство. Роль середньовічної містики і протестантизму. Романтизм, його вплив на філософствування. Специфіка і мі­сце німецької класичної філософії в історії філософської думки. І.Кант, два періоди його творчості. Сутність "коперніканського перевороту". Головні питан­ня, що цікавили Канта в критичний період. Метафізика і наука. Межі метафізи­ки. Гносеологія і антропологія. Людина як громадянин світів природи, свободи і краси. Теоретичний і практичний розум, здатність судження. Агностицизм І .Канта. Українські студенти І.Канта: І.Хмельницький, Ф.Туманський, Я.Рубан. Суб'єктивний ідеалізм Й.Г.ФІхте, його полеміка з Кантом. Три підстави "Науковчення", Діалектика Фіхте. Проблема "іншого Я". Ф.В.Й.Шеллінг, головні проблеми та періоди його творчості, Натурфілософія і об'єктивний ідеалізм Шеллінга. Система трансцендентального Ідеалізму, її підрозділи і проблеми. Полеміка з Фіхте і Регелем. Філософія одкровення. Роль пізнього Шеллінга у загостренні кризи класичної філософії. Абсолютний Ідеалізм Г.В.Ф.Гегеля, його "енциклопедія філософських наук". Гегель як освітянин. Метафізичні під­стави "Енциклопедії". Діалектика і діалектична логіка. Натурфілософія і філо­софія духу. Антропологічні погляди Регеля, його філософія історії. Система і метод; критичні зауваження Шеллінга щодо їх співвідношення. Полеміка Шопенгауера з Гегелем, Л.Фейербах як критик гегельянства. Антропологічний ма­теріалізм Фейєрбаха, його натурфілософія і антропологія. Людина як природна, чуттєво-тілесна істота. Чуттєвість і розум. Спілкування та існування людської сутності. Любов як основа спілкування, Універсальність людини, Л.Фейєрбах і криза класичної філософії.

Романтизм в Україні, його стосунки з класикою. Проникнення ідей німе­цької класичної філософії в Україну в першій половині ХІХ ст.: ГГ.Лодій, Й.Шад, Д.Велланський (Кавунник), А.Дудрович,  М.Максимович, та інші. Кла­сична освіта в Україні і Росії, її вплив на становлення класицизму в філософії. Два напрями професійної (класичної) філософії в Україні ХІХ-ХХ ст. - духовно-академічний і університетський. І.Скворцев, М.Карпов, Й.Міхневич,              П.Авсенєв, О.Новицький, С.Гогоцький, П.Юркевич, П.ЛіницькиЙ, О.Гіляров, Г. Челпанов, О.Козлов, М.Трубецький, В.Зеньковський, Г.Шпет. Філософська твор­чість українських письменників та вчених. Т.Шевченко, М.Драгоманов, І.Франко, Л.Українка, В.ВернадськиЙ та інші.

 

                6. Посткласична філософія XIXXX ст. Криза класицизму як соціокультурного явища. Нігілізм. Особливості кризи класичної філософії. Філософська класика як передумова прсткласичних філо­софських доктрин, або філософії модерну, А.Шопенгауер як критик гегельянства і фундатор філософії життя. Світ як воля і уявлення. Ірраціоналізм і песимізм. Імморалізм, переоцінка цінностей, нігілізм, воля до влади у творчості Ф.Ніцше. Ідеал надлюдини. Ідея вічного по­вернення. Інтуїтивізм, А.Бергсона, його "Творча еволюція". Віталізм і філосо­фія історії О.Шпенглера. Ідеї філософії життя у творчості В.Дільтея,. Позитивізм О.Конта, Г.Спенсера, його антиметафізична спрямованість; Розповсюдження позитивізму в Україні (М.Драгоманов, В.Лесевич); і Росії (Д.Писарєв, М.Чернишевський). Позитивізм і пост позитивізм; "реальна" освіта як антиподи класицизму. Другий позитивізм на рубежі ХІХ-ХХ ст. Неопозитивізм. Віденський гурток (М.Шлік, РЛСарндп,.Ф.франк,;О.Нейрат). Львівсько-Варшавська школа (К.Твардовський, О.Айдукевич,-А.Тарський) Роль Б.Рассела і Л.ВітгенштеЙна у розвитку позитивізму, Постпозитивізм (М.Бунге, Д.Армстронт, У.Солларс, К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейерабевд, С.Тулмін та ін.). Передумови становлення марксизму та його філософії. Проблема відчу­ження людини, її пригноблення, І свободи, ідея самозвільнення індивідів. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії. Нова концепція соціаль­ного буття, Категорія практики. Ідея принципової відмінності буття та свідомості. Два типи суспільних відносин. Поняття ідеології та перетвореної форми свідомості. Суспільний поступ як природно-історичний процес, його закони та суб'єкт. Походження людини. Матеріалістичне розуміння історії. Революцій­ність практики як засобу досягнення комуністичного ідеалу. Концепція матері­алістичної діалектики, її зміст. Роль Г.В.Плеханова і російських марксистів у пропаганді марксистської філософії. Бачення філософії марксизму В.І.Леніним. діалектична методологія пізнання. Вплив марксистської філософії на інші філо­софські доктрини. Сучасна марксистська філософія про людину, її сутність та буття. Л.Альтюссер про антропологічну орієнтацію "молодого" Маркса. Марк­сизм і Франкфуртська школа. (М.Хоркхаймер, Т.Адорно, Г.Маркузе, Ю.Хабермас, Е.Фромм). Особливості онтології людського буття за Д.Лукачем. Розвиток діалєктико-матеріалістичної філософії в сучасних умовах. Зародження екзистенціалізму. Екзистенціалізм С.К'єркегора як заперечен­ня зведення людини до часткового моменту абсолютної ідеї. Людина як духов­на істота, здатна до вибору і самовизначення. Проблема екзистенціальної Істи­ни. Екзистенціалізм М.Хайдеггера, Ж.-П.Сартра, А.Камю, К.Ясперса. Головна антропологічна проблема екзистенціалізму. Людина в загальній структурі бут­тя. Сенс існування. Трансценденція. Проблема свободи. Екзистенція і комуні­кація. Російськомовний екзистенціалізм. Екзистенціальні тенденції Київської філософської школи (Л.Шестов, М.Бердяєв та ін.). Проблема синтезу екзистен­ціалізму з марксистською філософією. Неокантіанство і Кант. Марбургська школа неокантіанства (Г.Коген, П.Наторп), розробка логіки і філософії науки. Баденська (Фрайбургська) школа (В.Віндельбанд,Г.Ріккерт). Розрізнення наук і проблема методології. Неоканті-анські ідеї в Україні (Г.Челпанов). Ідея несвідомого і психоаналіз З.Фрейда, Структура психіки за Фрейдом. Психоаналітична антропологія людського буття. Феноменологія несвідомого. Психоаналіз і проблема антропосоціогенезу. Неофрейдизм. А.Адлер про суспі­льну природу підсвідомого. Проблема душі сучасної людини, психіка з енерге­тичної точки зору, структура і архетипи колективного несвідомого у філософії К.Юнга. Поняття "соціального характеру" в філософії Е.Фромма. Любов як найвища цінність. Антропологічна філософія. М.Шелер про природу людини та її місце у Всесвіті, Послідовники Шелера в пошуках сутнісних рис людини (Г.Плеснер, А.Гелен). Феномен людини в християнському еволюціонізмі П.Тейяра де Шардена. Структурна антропологія К.Леві-Строса. Еволюція релігійної філософії у XX ст. Неотомізм, його антропоцентрична переорієнтація. (Я.Бохенський, К.Войтила, Е.Жільсон, Д.Мерсьє та ін). Про­блема співвідношення віри, знань і цінностей у житті людини. Персоналізм. Особа як унікальна суб'єктивність, шляхи ЇЇ самореалізації. Філософські погля­ди П.Флоренського та С.Булгакова. "Діалектична теологія". "Інтеграційний гу­манізм" Ж.Марітена. Метафізика Е.Корета. Прагматизм. Ч.Пірс про діяльнісну активність. Принцип фанероскопІЇ, Ра­дикальний емпіризм У.Джеймса. Досвід, віра, істина. Критерії істини. Метафі­зика прагматизму. Принцип меліоризму. Інструменталізм Дж. Дьюї. Прагма­тизм, марксизм, герменевтика. Зародження феноменології (Ф.Брентано). Феноменологічна філософія про світ як основу суб'єктивності. Вплив феноменології на філософську антрополо­гію (М.Шелер, М.Бубер), неотомізм, персоналізм, екзистенціалізм, герменевти­ку, Філософські погляди Г.Шпета, С.Франка, Д.Чижевського, Особливості фе­номенологічної методології. Філософська герменевтика, її витоки. Ф.Шлейермахер про природу розу­міння. В.Дільтей про герменевтику як методологію історичного пізнання. Х.Г.Гадамер, його "Істина і метод". Герменевтика як практика осмислення. Складові герменевтичної практики. Герменевтичні погляди К.Апеля, П.Рікера. Структуралізм. К.Леві-Строс про несвідомі структури розуму. М.Фуко: від археології знання до генеалогії влади. Еволюція структуралізму. Пост-структуралізм і філософія "постмодерну" (Х.Блум, Ж.Делез, Р.Барт, Ж.Дерріда, Ж.Ліотар та ін.).

 

   Частина ІІI. Теоретичні узагальнення історичних здобутків
філософії в її головних розділах.

 

1. Метафізика. Метафізика і діалектика як протилежні світоглядні орієнтації, їх взаємодоповнюваність. Софійно-містична природа діалектики та епістемно-раціональні витоки метафізики. Метафізика, її головні проблеми. Поняття про суще та йо­го метафізичну першооснову, або буття. Головні концепції буття, поділ метафі­зики у відповідальності з ними. Спекулятивна космологія. Космос, або буття порядку. Хаос, космос і номос. Наявні космогонічні гіпотези, Проблема першо­причини. Матерія і форма. Детермінізм механістичний та ймовірний. Біфуркаційна мораль еволюції, необхідність і випадок. Час і простір. Порядок з хаосу. Проблема самоорганізації сущого.

Онтологія, Матеріалізм, ідеалізм, віталізм. Абстрактність традиційних он­тологічних концепцій. Онтологія людського існування. Буття як діяльність, спі­лкування, культура. Суще, належне, обов'язкове, можливе. Реальне та ідеальне. Природа ідеального. Буття і ніщо. Спекулятивна психологія. Буття як дух. Дух як субстанція. Спірітуалізм. Дух як акциденція. Феноменологія духу. Свідо­мість і несвідоме. Дух як суб'єкт, або душа. Анімізм. Природа душі, її темпоральність. Проблеми розрушимості душі. Душа і психіка. Душа і екзистенція. Пе­рсоналізм. Буття "в собі і для себе", "тут-буття". Проблема трансценденції. Спекулятивна теологія як частина метафізики. Бог як буттєва першооснова  сущого, питання про його іманентність і трансцендентальність. Пантеїзм, деїзм, теїзм. Докази буття Бога. Позитивна, негативна, діалектика теологія. Можливо­сті і межі метафізичної методології в цілому.

2. Діалектика, її проблематика та версії: об'єктивна, суб'єктивна, негативна, трагічна, абсолютна. Проблема константного у плинності буття. Закон, Закон як розмірність плину. Закон як сутність, суперечність, єдність протилежностей. Закон як циклічність у плині змін сущого. Діалектика і сучасна синергетика. Питання про передбачуваність майбутнього. Проблема теорії діалектики та ін­варіанті» її змісту. Принципи, категорії, закони. Закон взаємного переходу кіль­кості та якості. Закон єдності та боротьби протилежностей. Закон заперечення заперечення. Філософські суперечки навколо законів діалектики та її принци­пів. Модифікації законів діалектики в сучасних філософських доктринах. Люд­ський, або суб'єктивний компонент, та особливості, можливості і межі діалек­тичної методології.

                3. Гносеологія. Гносис і праксис в історії філософії, осмислення їх суперечливої єдності, Загальна структура практичної і пізнавальної діяльності. Визначення гносеоло­гії (теорії пізнання) і праксеології (вчення про практику). Гносеологія. Еволю­ція її проблематики від питань про пізнаваність метафізичних реалій до про­блем наукового пізнання. Гностицизм і агностицизм. Пізнання як відображен­ня, відношення, комунікація і діяльність. Структурні складові пізнавальної дія­льності (об'єкт, суб'єкт, мета, засоби, результати). Об'єкт пізнання. Особливо­сті об'єктів природознавства, суспільствознавства та філософи, Об'єкт як дійс­ність, можливість, мовна реальність. Данність і заданість об'єкта, проблема йо­го спостережуваності та визначенності. Матеріальні, духовні, діяльнісні перед­умови локалізації і визначення об'єкта. Об'єкт і предмет пізнання. Предмет як пізнавальна проблема. Суб'єкт пізнання: тілесність, духовність, активність. Ві­дображення і сенсорна інформація. Духовні виміри суб'єкта. Самосвідомість і опредметнення інформації. Рефлексія як реконструкція суб'єктивних переду­мов перетворення предмета. Комунікація, розуміння, тлумачення. Суб'єкт як епіцентр пізнавальної активності. Проблема як активізуальний фактор. Фено­мен творчого натхнення. Мета пізнавальної діяльності суб'єкта, питання про її визначеність. Засоби, форми і методи пізнання. Знання як результат пізнаваль­ної діяльності. Форми знання. Знання і цінність. Знання і значимість. Проблема істини та головні версії її розв'язків. Істина як алетейя, відповідність, узгодже­ність, конвенція, Інструментальна цінність, процес. Об'єктивність істини та її критерії. Конкретність істини. Істина і метод. Істина і буття.

       4. Праксеологія. Пізнання в контексті соціально-практичної життєдіяльнос­ті. Проблема практики в історії філософії. Структура практики, її різновиди. Труд, спілкування, практична діяльність в науці. Можливості і межі практики

як критерію істини. Практика і цінності. Особливості практичної свідомості. Практика як відтворення і практика як творчість. Індивідуальні та суспільні сторони практики. Практика, суспільство, культура. Людинотворча функція практики. Пізнавальна і практична творчість як філософська проблема. Натхнення. Творча воля. Талант і хист як соціокультурний феномен. Творча Інтуї­ція. Інсайт. Творчість, свобода, об'єктивація і комунікація, "Трагедія" творчості, людини.

                5. Натурфілософія. Природа як всезагальний предмет практики і філософствування. Проблема єдності природознавства та побудови інтегральної картини світу. Розв'язки даної проблеми в головних версіях натурфілософії. Натурфіло­софія і метафізична та гносеологічна проблематика природничих наук. Концеп­ції походження Всесвіту, життя, антропо- і соціогенезу. Роль впливу природного середовища на історію. Екологічні проблеми. Природа в ціннісних вимірах. На­турфілософія і діалектика природи. Діалектична проблематика природознавст­ва. Можливості і межі діалектичної натурфілософії. Природа і свобода.

6. Філософська антропологія. Версії антропогенезу. Метафізика людини як "громадянина двох світів", Світ природи і тілесність людської істоти. Світ сво­боди і метафізичні виміри людини. Ессенціалістський та екзистенціальний підходи до них. Метафізика людської сутності. Сутність як данність або душа. Душа і психіка. Феномен "Я", його пояснення. Душа, дух, духовний світ. Свідомість, несвідоме, совість. Почуття, розсудок, розум. Страждання, страх, воля. Віра, надія, любов. Сутність людини як заданість процесом існування в суспільстві і культурі. Душа і екзистенція. Первинність існування щодо сут­ності. Часовість, кінечність екзистенції. Екзистенція як існування на межі су­щого і буття. Буття "в собі і для себе", "тут-буття". Трансцендування і трансценденція. Творчість і самотворення. Свобода і відповідальність. Існування і комунікація. Існування аутентичне і неаутентичне. Істина існування, Проблема "пограничних ситуацій" в ессенціалізмі і екзистенціалізмі. Проблема сенсу людського буття. Смисл і абсурд. Цінності. Цінність і оцінка. Проблема онто­логічного статусу цінностей та їх роль в існуванні людини. Цінності і культура.

                7. Соціальна філософія. Предмет соціальної філософії. Головні групи проблем. Онтологія суспі­льного буття. Соціальний атомізм та соціальний холізм. Суспільний простір і час. Суспільні і міжособистісні відносини: родинні, економічні, політичні, ду­ховні. Проблема визначальних відносин. Суспільні відносини і соціальні стру­ктури. Рід, плем'я, нація. Місто і село. Клас. Політичні партії. Соціальні стра­ти: верстви, прошарки, касти. Професійно-освітні спільноти. Суспільні відносини і суспільна діяльність. Соціальна праксеологія, Матеріальне і духовне виробництво. Технологічні, суспільні, людські виміри матеріального вироб­ництва, його структура. Технологічний спосіб виробництва. Техніка і техноло­гічний детермінізм. Технічні революції. Технологічні відносини та інформа­ційні технології. Концепції індустріального, постіндустріального, інформацій­ного суспільства. Економічний спосіб виробництва і поняття суспільно-економічної формації. Продуктивні сили і економічно-виробничі відносини. Структура виробничих відносин. Класи. Проблема економічного базису суспі­льства. Базис і суспільне буття в марксизмі. Про визначальну роль буття щодо суспільної свідомості. Межі матеріалістичної моделі суспільства. М.Вебер про єдність економічних і духовних факторів. Діалектика виробничих відносин і продуктивних сил. Про закон відповідності між ними. Духовне виробництво, його зв'язок з матеріальною практикою. Чуттєво-надчуттєве буття людей, речей, відносин, діяльностей. Смисл, абсурд, цінність. Феномен ідеального. Ідеальне і ідеологія. Ідеальне і суспільна свідомість. Індивідуальна свідомість, або суб'єктивний дух. Надіндивідуальна свідомість, або об'єктивний дух. Мо­раль, політична свідомість, правосвідомість. Форми "абсолютного" духу - ми­стецтво, релігія, філософія. Соціальна гносеологія, її головні проблеми. Особ­ливості соціального пізнання-предмету, суб'єкту, методів, цілепокладання, результатів. Ідеали науковості у галузі суспільствознавства. Соціально-гуманітарні науки як елемент вищої освіти. Методологія соціального пізнання. Номотетичний та ідеографічний методи.

8. Філософія історії. Історія як об'єктивний процес і наука, Метафізична проблематика історичної науки. Історичний час і простір. Проблема періодиза­ції історії; її вирішення. Цикло-часові підходи. Теорії історичного кругообігу. Епохи цивілізації, культури. Лінійно-часові підходи до періодизації історії. Есхатологічна проблема. Натуралістичний підхід до історичного процесу. При­рода, історія, космічні ритми буття. Географічна, демографічна та органічна школи. Циклічно-поступальна модель історичного часу. Формаційна періоди­зація історії. Економічне підґрунтя формації І матеріалістичне розуміння істо­рії. Проблема рушійних сил історії, її наявні розв'язки. Етноси, нації, класи, особистості. Проблема законів історичного поступу. Закони історії і закони діалектики. Історична необхідність і свобода. Про особливості природ­ної та історичної причинності. Причинність, доцільність, вибір. Добро і зло в історії. Проблема спрямованості, історії. Культура і духовність як противага аб­сурду. Ціннісно-смислова субстанція культури. Проблема "кінця" історії. Кон­цепції цивілізаційного фіналізму, циклічності, катастрофізму. Майбутнє як пред­мет дослідження і прогнозування.

9. Філософія культури. Цінності і культура. Визначення культури. Творення культури. Культура і практика. Творчість і відродження. Культура і ритуал. Культура і гра. Гра і рутина. Феномен дозвілля. Культура і праця. Штучне середовище. Техносфера і екологічна проблематика. Матеріальна та духовна культура. Поняття артефакту матеріальної культури. Генотип та фенотип. Синхронізм та діахронізм культурогенезу. Віртуальне буття  культурі. Молодість, зрілість, старість як виміри еволюції культури. Революція, дивергенція, конвергенція в культуро творенні. Мімікрія і маскування в культурі. Буття, сенс, відчуження. Телеологія культури. Архетипи. Когнітивні,еротичні фанатичні фактори культурогенезу. Педагогічні аспекти культури. Розпредметнення, засвоєння, розуміння культури. Культура як субстанція людяності.

         10. Філософія науки. Філософія науки, її предмет. Наука як особлива форма пізнання, сфера культури та соціальна інституція. Специфічні ознаки науки як форми пізнава­льної діяльності. Особливості її об'єкта, суб'єкта, цілеспрямування, засобів і результатів. Метафізичні проблеми та онтологічні підстави науки. Діалектична проблематика наукового пізнання. "Нормальна" і "революційна" наука, моделі її еволюції. Інтерналістський та екстерналістський підходи до еволюційних процесів в науці. Гносеологічні та праксеологічні проблеми конкретних наук, їх осмислення філософією науки. Ідеали науковості та істинності. Ідеали і норми обґрунтування і побудови наукового звання. Особливості об'єктів природо­знавства, соціології і антропології. Риси особистості "ідеального" вченого як суб'єкта наукового пізнання. Наукова творчість. Наука і практика. Соціально-практична детермінація цілеспрямування науки. Методологічні підстави науко­вої діяльності, їх структура і зміст. Науковий метод і методи науки. Класифіка­ція методів. Логіка наукового дослідження, Наука і техніка. Нові інформаційні технології в науці і освіті. Наукове дослідження. Філософські дискусії про його засади, етапи, структуру. Об'єкт і предмет дослідження. Проблема і гіпотетика дослідження. Мета дослідницької діяльності. Підбір засобів. Виклад і обгрунту­вання наукових результатів. Феномен кваліфікаційної роботи (курсової, дипло­мної, магістерської).

11. Філософська методологія, її місце серед спеціальних і загальнонаукових методів. Методи, їх різновиди та класифікація. Особливості методів філософсь­кого пізнання, можливості і межі їх експансії в науку. Традиційна метафізична методологія і притаманні їй критерії науковості. Еволюція метафізичної мето­дології. Вимоги метафізики щодо отримання, верифікації і оформлення знань. Метафізика і формальна логіка, Достоїнства і межі метафізичної методології, діалектична методологія, еволюція її змісту. Діалектика як логіка пізнавальної діяльності і як логіка викладу отриманих результатів. Вимоги діалектичної ло­гіки: взаємокореляція логічного та історичного, абстрактного і конкретного, врахування взаємодоповнювальності аспектів істини тощо. Філософська компаративістика. Підстави, можливості і межі порівняльного аналізу. Герменевтична методологія. Науковий текст, передумови його розуміння. Культура як текст. Герменевтика в контексті пізнавальної і соціокультурної діяльності. Феномено­логія як філософська методологія. Структуралізм як методологічна доктрина, її можливості і межі. Реконструкція, дискурс і деконструкція як прийоми роботи зі смислами. Методологія лінгвістичного аналізу. Взаємодоповнювальність філо­софсько-методологічних доктрин. Проблема їх синтезу.

         12. Філософія освіти. Предмет філософії освіти крізь «дух епохи». Філософія і педагогіка в предметному полі освіти. Сутність освіти. «Дух епохи» як загальна парадигма розвитку освіти. Природовідповідність як принцип античної філософії і теорії виховання. «Бог» є дух»: сутність середньовіччя. Метаморфози «духу» цивілізаційного розвитку. Сучасний філософсько-освітній дискурс. Криза класичної парадигми освіти. Когнітивна та соціальна інституціоналізація філософії освіти. Проблемне поле філософії освіти. Філософські основи нової парадигми освіти. Онтологічні проблеми в предметному полі філософії освіти. Філософія освіти і онтологія.  Натурфілософський підхід: основні онтологічні моделі. Метафізичний підхід: істина і освіта. Феноменологічний підхід: сенс життя як онтологічна проблема. Антропологічний вимір освіти та виховання.  Філософсько-педагогічна антропологія та її предметне поле. Методологічний плюралізм філософсько-педагогічної антропології. Освіта і виховання у новій історичній антропології. Філософсько-педагогічна антропологія як онтоантропологія. Педагогічна епістемологія. Комунікаційн засади педагогічної епістемології. Інституційні засади педагогічної епістемології. Системний погляд на педагогічну епістемологію. Аксіологічні виміри освіти і виховання. Аксіологізація філософії освіти як вимога сучасності. Основні парадигмальні побудови філософсько-педагогічної аксіології. Естетичний вимір філософії освіти. Проблема естетичної освіти та виховання у європейській філософській думці. Естетично в освітньо-виховному процесі. Основні функції процесу естетичного виховання. Особливий статус мистецтва в освітньо-виховному процесі. Гендерна освіта. Менеджмент навчально-виховної діяльності як предмет філософії освіти.

 

 

Рекомендована література
Основна

1.    Абеляр П. История моих бедствий. ― М., 1959.

2.    Августин А. Исповедь. ― М., 1991.

3.    Аквинский Фома. Сумма теологии // Вопросы философии. ― 1997. ― № 9.

4.    Аристотель. Метафизика: Пер с лат. // Аристотель. Сочинения в 4-х томах. – М.: Мысль, 1978. -Т.1. – С. 63-369.

 

5.    Аристотель. О душеМ., 1997.  

6.    Бекон Фр. Новый Органон // Сочинения: В 2-х тт. ― М., 1972. ― Т. 2.

7.    Боэций. Утешение философией // Боэций. «Утешение философией» и другие трактаты. — М., 1990. — С. 190290.

8.    Валла Лоренцо. Об истинном и ложном благе. О свободе воли. ― М., 1989.

9.    Василий Великий. Беседы на Шестиднев. ― М., 1991.

10.                      Гегель Г.В.Ф. Наука логики: В 3 т. ― М., 1979. ― Т. 1. ― С. 75-136.

11.                      Гельвеций К. О человеке // Сочинения: В 2-х тт. ― М., 1991. ― Т. 2.

12.                      Гізель І. Твір про вся філософія. Трактат про душу загалом // Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії. ― К., 2000.

13.                      Гогоцький С.С. Філософський лексикон // Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії. ― К., 2000.

14.                      Гуссерль Э. Кризис европейского человечества // Вопросы философии. ― 1986. ― № 3.

15.                      Данте Алигьери. Божественная Комедия. ― М., 1987.

16.                      Декарт Р. Рассуждения о методе // Избранные произведения в 2-х тт. ― М., 1989. ― Т.1.

  1. Деррида Ж. О грамматологии. — М., 2000.
  2. Деррида Ж. Письмо японскому другу (о деконструкции) // Вопросы философии. ― 1992. ― №4.

19.                      Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу // Драгоманов М. Вибране. ― К., 1991.

20.                      Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. ― Т. 42.

21.                      Епікур. Лист до Геродота. Головні думки // Читанка з історії філософії. Філософія стародавнього світу. ― К., 1992.

22.                      Ибн-Рушд. Рассуждение, выносясящее решение относительно связи между религией и философией // Сагадеев А.В. Ибн-Рушд. ― М., 1993.

23.                      Ириней Лионский. Против эресей. Книга III // Ранние Отцы Церкви. Антология. ― Брюссель, 1988.

24.                      Иустин. Антология I. Антология II // Ранние Отцы Церкви. Антология. ― Брюссель, 1988.

25.                      Іларіон Київський. Слово про Закон і Благодать // Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії. ― К., 2000.

26.                      Кант И. Критика чистого разума // Соч.: В 6 т. ― М., 1964. ― Т. 3.

27.                      Києво-Печерський патерик. К., 1991.

28.                      Кониський Г. Загальна філософія // Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії. ― К., 2000.

29.                      Конфуций. Лунь-юй // Древнекитайская философия. Собрание текстов в 2-х т. ― М., 1972. ― Т. 1.

30.                      Кузанский Н. Об ученом незнании // Сочинения: В 2-х тт. М., 1979. ― Т. 1.

31.                      Кун Т. Структура научных революций. ― М., 1975.

32.                      Кьэркегор С. Страх и трепет. ― М., 1993.

33.                      Лао-цзи. Дао де цзин // Читанка з історії філософії. Філософія стародавнього світу. ― К., 1992.

34.                      Лейбниц Г. В. Монадология // Сочинения: В 4-х тт. ― М., 1982. ― Т. 1.

35.                      Ліницький П. Загальний погляд на філософію // Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії. ― К., 2000.

36.                      Марк Аврелій. На самоті з собою. Роздуми // Читанка з історії філософії. Філософія стародавнього світу. ― К., 1992.

37.                      Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. ― Т. 42.

38.                      Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. ― Т. 3.

39.                      Мирандола Пико делла. Речь о достоинстве человека // Эстетика Ренессанса. Антология: В 2-х тт. ― М., 1981. ― Т. 2.

40.                      Монтень М. Опыты. Избранные главы. ― М., 1991.

41.                      Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Книжка для всіх і ні для кого. ― К., 1993.

42.                      Ориген. Против Цельса // Ранович А.В. Первоисточники по истории раннего християнства. Античные критики християнства. ― М., 1990.

43.                      Паскаль Б. Мысли // Библиотека всемирной литературы. ― М., 1974. ― Т. 42.

44.                      Платон. Государство: Пер. с древнегреч. // Платон. Собрание сочинений в 3-х т. – М.: Мысль, 1971. –  Т.3. – Ч.1.

45.                      Платон. Пир: Пер. с древнегреч. // Платон. Собрание сочинений в 4т. – М.: Мысль, 1994 – Т.2.

46.                      Плотин. Эннеады: Пер. с древнегреч., латин. и др. К., 1996.

47.                      Прокопович Ф. Логіка // Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії. ― К., 2000.

48.                      Прокопович Ф. Натурфілософія, або фізика // Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії. ― К., 2000.

49.                      Псевдо-Дионисий Ареопагит. О божественных именах // Мистическое богословие. ― К., 1991.

50.                      Роттердамкий Е. Похвала глухості. Домашні бесіди. ― К., 1993.

51.                      Сартр Ж.-П. Екзистенціалізм ― це гуманізм // Читанка з історії філософії. Зарубіжна філософія XX століття. ― К., 1993.

52.                      Секст Емпірик. Три книги піронових положень // Читанка з історії філософії. Філософія стародавнього світу. ― К., 1992.

53.                      Сенека. Моральні листи до Луцилія // Читанка з історії філософії. Філософія стародавнього світу. ― К., 1992.

54.                      Сковорода Г. С. Діалог. Назва його потоп зміїний // Сковорода Г.С. Твори у двох томах.  К.: Обереги, 1994. Т.2.

55.                      Спиноза Б. Этика // Избр. Произв.: В 2-х тт. ― М., 1984. ― Т. 2.

56.                      Татиан. Речь против эллинов // Ранние Отцы Церкви. Антология. ― Брюссель, 1988.

57.                      Тертулиан. О плоти Христовой // Тертулиан. Избр. соч. ― М., 1994.

58.                      Тіпітака. Дхаммапада // Читанка з історії філософії. Філософія стародавнього світу. ― К., 1992.

59.                      Фейєрбах Л. Основне положення философии будущого // Фейєрбах Л. Избранные философские произведения. ― М., 1955. ― Т. 1.

60.                      Фихте И.Г. Основа общего наукоучения // Соч.: В 2-х тт. ― СПб., 1993. ― Т. 1.

61.                      Фичино М. Платоновская теология о бессмертии души // Эстетика Ренессанса. Антология: В 2-х т. ― М., 1981. ― Т. 1.

62.                      Фромм Э. Искусство любить. ― М., 1990.

63.                      Фуко Мишель. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. ― М., 1977.

64.                      Хайдеггер М. Письмо о гуманизме // Хайдеггер М. Время и бытие. ― М., 1993.

65.                      Хайдегер М. Що таке метафізика? // Читанка з історії філософії. Зарубіжна філософія XX століття. ― К., 1993.

66.                      Шелер М. Положение человека в Космосе // Проблема человека в западной философии. ― М., 1988.

67.                      Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. 2. Всемирно-исторические перспективы. ― М., 1998. ― С. 5-539.

68.                      Юм Д. Трактат о человеческой природе… // Сочинения: В 2-х т. ― М., 1966. ― Т. 1.

69.                      Юркевич П.Д. Идея. Сердце и его значение в духовной жизни человека, по учению слова Божия // Юркевич П.Д. Философские произведения. ― М., 1990.

70.                      Ясперс К. Философская вера // Ясперс К. Смысл и назначение истории. ― М., 1991.

 

 

Додаткова:

 

  1. Алексеев П.В., Панина А.В. Теория познания и диалектики. ― М., 1991.
  2. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій: У 2 т. ― К., 1993.

73.                      Антология мировой философии. Античность. – М.-Минск, 2001.

  1. Асмус В.Ф. Античная философия. ― М., 1978.
  2. Асмус В.Ф. Иммануил Кант. ― М., 1973.
  3. Бакрадзе К.С. Диалектика в философии Фихте // Бакрадзе К.С. Избр. филос. тр. ― Тбилиси, 1981. ― Т. 1.
  4. Богомолов А.С. Античная философия. ― М., 1983.
  5. Бойченко І.В. Філософія історії: Підручник. ― К., 2000.
  6. Быховский Б.Э. Людвиг Фейербах. ― М., 1967.

80.                      Великие мыслители Востока М.: Крон-Пресс, 1999. 655 с.

  1. Визги В.П. Мишель Фуко ― теоретик цивилизации знания // Вопросы философии. ― 1995. ― № 4.
  2. Волинка Г.І. Філософія Стародавності і середньовіччя в освітньому контексті: Навч. посібник. ― К., 2005.
  3. Волинка Г.І., Гусєв В.І., Мозгова Н.Г. та ін. Історія філософії в її зв’язку з освітою: Підручник. За ред. Г.І. Волинки. ― К., 2006.
  4. Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / Г.І. Волинка, В.І. Гусєв, І.В. Огородник, Ю.О. Федів. ― К., 1999.
  5. Гадамер Г.-Г. Герменевтика як філософія практики // Після філософії: кінець чи трансформація? ― К., 2000.
  6. Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному: Новая онтология XX века. ― М., 1997.
  7.  Гайденко П.П. Трагедия эстетизма. Опыт характеристики миросозерцания Серена Киркегора. ― М., 1970.
  8. Гайденко П.П. Экзистенциализм и проблема культуры. ― М., 1963.
  9. Галеви Д. Жизнь Фридриха Ницше. ― Рига, 1991.
  10. Герменевтика: история и современность. ― М., 1985.
  11. Голдстейн М.Й., Голдстейн И.Ф. Как мы познаем. ― М., 1984.
  12. Головко Б.А. Філософська антропологія: Навч. Посібник. ― К., 1997.
  13. Горський В. Історія української філософії. ― К., 1996.
  14. Горфункель А.Х. Гуманизм и натурфилософия. ― М., 1977.
  15. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. ― М., 1980.
  16. Гулыга А.В. Кант. ― М., 1977.
  17. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. ― М., 1986.
  18. Гуменюк Т.К. Жак Деррика и постмодернистское мышление. ― К., 1999.
  19. Гусєв В. Західна філософія Нового часу XVII-XVIII ст. ― К., 1998.
  20. Гусєв В. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. ― К., 1994.
  21. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии. ― М., 1994.
  22. Гуссерль Э. Феноменология // Логос. ― № 1.
  23. Драгоманов М.П. Вибране. ― К., 1991.
  24. Енциклопедія постмодернізму. За ред. Ч.Вінквіста та В.Тейлора; Пер. З англ. В.Шовкун; Наук. ред. пер. О.Шевченко. –– К., 2003.
  25. Єременко О.М. Багатовимірність історії // Філософська і соціологічна думка. ― 1991. ― № 12.
  26. Жучков В.А. Немецкая философия раннего Просвещения (конец XVIIпервая четверть XVIII в.). ― М., 1989.
  27. Заиченко Г.А. Джон Локк. ― М., 1973.
  28. Зеньковский В.В. Основы христианской философии. ― М., 1997.
  29. Зубов В.П. Аристотель. ― М., 1963.
  30. Из истории культуры средних веков и Возрождения. ―М., 1976.
  31. Ильин И.А. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека. ― СПб, 1994.
  32. История философии и культура / В. С. Горский, Ю. В. Кушаков, В. Ферстер и др.; Редкол.: А. Т. Гордиенко (отв. ред.), В. С. Горский, Ю. В. Кушаков, В. В. Лях, Е. Н. Сырцова; АН УССР. Ин-т философии. ― К., 1991.
  33. История философии: Энциклопедия. — Мн., 2002.
  34. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; за ред. В.І.Ярошовця. ― К., 2002.
  35. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. ― М., 2001.
  36. Карсавин Л.П. Культура средних веков. ― К., 1995.
  37. Кассирер Э. Кант и проблема метафизики // Жизнь и учение Канта. ― СПб, 1997.
  38. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. Становление греческой философии. – М., 2003.
  39. Кондзьолка В.В. Нариси історії античної філософії. ― Львів, 1993.
  40. Коплстон Ф. Історія середньовічної філософії. ― К., 1997.
  41. Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. ― М., 1973.
  42. Кравців Б. Ренесанс і гуманізм на Україні // Європейське 

        Відродження та українська література XVI-XVII ст. ― К., 1993.

  1. Кузнецов В.Н. Жан-Поль Сартр и экзистенциализм. ― М., 1969.
  2. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины  XVIII ― начала XIX века: Учеб. Пособие для университетов. ― М., 1989.
  3. Куцепал С.В. Французька філософія другої половини XX століття: дискурс із префіксом пост-”: Монографія. К., 2004. 324 с.
  4. Лекторский В.А. Теория познания // Философская энциклопедия. В 5-ти томах. ― М., 1960-1970. ― Т. 5. ― 1970.
  5. Лосев А.Ф. Софисты, Сократ, Платон. ― М., 1974.
  6. Лук’янець В. Філософія сучасності. Прорив за обрій метафізики тотожності: Стаття перша // Філософська думка. ― Київ, 2002. ― № 4. ― С. 16 – 35.
  7. Лук’янець В. Філософія сучасності. Прорив за обрій метафізики тотожності: Стаття друга // Філософська думка. ― Київ, 2002. ― № 5. ― С. 26 – 39.
  8. Лукянов А.Е. Становление философии на Востоке (Древний Китай и Индия). ― М., 1992.
  9. Майоров Г.Г. Теоретическая философия Готфрида В.Лейбница. ― М., 1973.
  10. Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. ― М., 1979.
  11. Малахов В.С. До характеристики герменевтики як способу філософствування // Філософська і соціологічна думка. ― 1991. ― № 6.
  12. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. ― М., 1990.
  13. Маслов С. Культурно-національне відродження на Україні в кінці XVI і першій половині  XVII століття / Європейське Відродження та українська література XIV–XVIII ст. ― К., 1993. ― С. 319 – 341.
  14. Матвиевская Г.П. Рене Декарт. ― М., 1976.
  15. Мир философии: книга для чтения. В 2-х ч. Ч. 1. Исходные философские проблемы, понятия и принципы. ― М., 1991.
  16. Мозгова Н.Г. Київська духовна академія, 1819-1920: Філософський спадок. ― К., 2004.
  17. Мозгова Н.Г. Логіко-гносеологічна проблематика в київській духовно-академічній філософії XIX ― початку XX ст. ― К., 2005.
  18. Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к «Науке логики». ― М., 1984.
  19. Нарский И.С. Готфрид Лейбниц. ― М., 1972.
  20. Нарский И.С. Западноевропейская философия XIX века. ― М., 1976.
  21. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII в. ― М., 1974.
  22. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVIII в. ― М., 1973.
  23. Нарский И.С. Современные проблемы теории познания. ― М., 1988.
  24. Нарский И.С. Юм. ― М., 1967.
  25. Несторенко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. ― К., 1995.
  26. Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах. ― К., 1997.
  27. Окороков В.Б. ― Метафізика епохи трансцендентального мислення: специфіка, сутність і тенденції розвитку, монографія. ― Д., 2000.
  28. Ортега-и-Гасет Х. Что такое философия? ― М., 1991.
  29. Петрушенко В. Епістемологія як філософська теорія пізнання. ― Львів, 2000.
  30. Платон. Діалоги. ―К., 1995.
  31. Попович М. Нарис історії культури України. ― 2-ге вид. випр. ― К.: АртЕк, 2001. ― 728 с.
  32. Попович М.В. Логіка і наукове пізнання. ― К., 1971.
  33. Рассел Б. История западной философии: В 2-х т. ― М., 1993.
  34. Рассел Б. Человеческое познание. К., 1997.
  35. Рикер П. Герменевтика, этика, политика. ― М., 1995.
  36. Римские стоики: Сенека. Эпитет. Марк Аврелий. ― М., 1995.
  37. Свасьян К.А. Освальд Шпенглер и его реквием по Западу // О.Шпенглер. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. 1.   Гештальт и действительность. ― М., 1993.
  38. Современная западная философия: Словарь 2-е изд., переработанное и дополненное. ― М., 1998.
  39. Современный философский словарь. ― М., Бишкек, Екатеринбург, 1996.
  40. Соколов Б.В. Очерки философии эпохи Возрождения. ― М., 1962.
  41. Соколов В.В. Спиноза. ― М., 1973.
  42. Соколов В.В. Средневековая философия. ― М., 1979.
  43. Стратон Р. Коротка історія новітньої філософії. ― К., 1998.
  44. Стрельцов Г.Я. Блез Паскаль. ― М., 1975.
  45. Субботин А.Л. Фрэнсис Бекон. ― М., 1974.
  46. Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.
  47. Философский энциклопедический словарь (ред. Губский Е.Ф.) ― М., 1997.
  48. Філософія: Навч. посібник / Бичко І.В. та ін. Вид. 2-ге. ― К., 1994.
  49. Філософський енциклопедичний словник. За ред. В.І.Шинкарука. ― К., 2002.
  50. Фромм Э. Концепция человека у К.Маркса // Фромм Э. Душа человека. ― М., 1992.
  51. Хайдеггер М. Мой путь в феноменологию // Логос. ― 1994. ― № 6.
  52. Хайдеггер М. Основные проблемы феноменологии. ― Санкт-Петербург, 2001.
  53. Хайдеггер М. Феноменология и трансцендентальная философия ценности. ― К., 1996.
  54. Хилл Т.И. Современные теории познания. ― М., 1965.
  55. Хоментовская А.И. Лоренцо Валла ― великий итальянский гуманист. ― М.; Л., 1964.
  56. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. ― М., 1963.
  57. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. ― К., 1992.
  58. Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії. ― К., 1993.
  59. Шестов Л. Киргегард и экзистенциальная философия. ― М., 1992.
  60. Шохин В.К. Брахманистская философия. ― М., 1994.
  61. Это человек: Антология. ― М., 1995.
  62. Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. ― К., 2004.
  63. Ярошовець В. І. Людина в системі пізнання. ― К., 1996.
  64. Ясперс К. Ницше и христианство. ― М., 1994.
  65. Ясперс К. Философская автобиография // Западная философия: итоги тысячелетия. ― Екатеринбург, 1997.

 

 

Орієнтовні питання до екзамену

1.1.Основні ідеї давньої китайської філософії.

1.2. Основні ідеї давньої індійської філософії

1.3. Специфіка Античної філософії.

1.4. Онтологічна проблема в античній філософії.

1.5. Гносеологічна проблема в античній філософії.

 

1.6. Християнська філософія перших століть. Апологетика і патристика.

1.7. Апофатичне та катафатичне богопізнання (Псевдо-Діонісій Ареопагіт).

 

1.8.Коло філософських проблем у Давньому Києві у контексті православної думки. 

1.9. Головні риси середньовічної європейської філософії.

1.10. Середньовічна схоластика: коло проблем і шляхи їхнього вирішення.

1.11. Коло філософських проблем європейського Відродження.

1.12. Проблема субстанції у філософії Нового часу.

 

1.13. Проблема методу у філософії Нового часу. 

 

1.14. Основні ідеї філософії Просвітництва. 

1.15. Німецька класична філософія: проблематика і головні здобутки.

1.16. Коло філософських проблем вітчизняної думки ХІХ-ХХ ст.

1.17. Проблемне поле російської філософської думки ХІХ ст.

1.18. Криза класичної філософії та ірраціоналізм.

1.19. Філософські проблеми фрейдизму та неофрейдизму.

1.20. Марксистська альтернатива класичній філософії.

1. 21. Філософія екзистенціалізму.

 

1.22. Персоналізм у контексті філософських пошуків ХХ ст..   

1.23. Еволюція релігійної філософії у ХХ ст.

1.24. Еволюція філософії Позитивізму у ХІХ-ХХ ст.

1.25. Філософська герменевтика і проблема розуміння.

1.26. Філософський діалогізм.

1.27. Структуралізм як методологічна доктрина, її можливості і межі.

1.28. Феноменологічна філософія про світ як основу субєктивності.

1.29. Аналітична філософія: проблеми й шляхи вирішення.

1.30. Основні характеристики філософії Постмодернізму.

 2.1. Феномен міфології. Синкретичність буття та мислення, форм свідомості у міфології.

2.2. Специфіка філософії як сфери існування людського духу. Філософія та філософствування.

2.3. Суб’єкт філософствування: інтенціональність, рефлективність, герменевтична діяльність.

2.4. Суспільна значущість філософії. Її функції.

2.5. Головні концепції сущого (буття) та його метафізичної першооснови.

2.6. Можливості і межі метафізики як світогляду, методу і життєвої позиції, орієнтованої на фундаментальні, незмінні, надійні підстави існування.

2.7. Сучасні онтологічні концепції.

2.8. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування.

2.9. Еволюція гносеологічної проблематики.

2.10. Пізнання в контексті людського існування. Проблема істини.

2.11. Основні проблеми і напрямки розвитку суспільно-філософської думки на сучасному етапі.

2.12. Економіка як метафізика виробництва.

2.13. Наука як соціальний інститут і продуктивна сила.

2.14. Природа як предмет філософствування.

2.15. Основні концепції філософської методології науки.

2.16. Філософія історії про періодизацію та спрямованість історії.

2.17. Проблема «кінця історії» і есхатологія.

2.18. Сучасні проблеми і концепції філософії історії.

2.19. Реконструкція, дискурс і реконструкція як прийоми роботи зі смислами.

2.20. Етика як філософське вчення про мораль.

2.21. Культура як субстанція людяності.

2.22. Проблема синтезу філософсько-методологічних доктрин.

2.23. Філософія освіти як розділ філософії.

2.24. Філософія освіти, погляди щодо її статусу.

2.25. Філософські питання сучасної філософії освіти.

2.26. Криза традиційної освітньої системи, її наявні альтернативи.

2.27. Класика, модерн і постмодерн про людину, її освіченість і виховання.

2.28. Антропономіка: ессенціалізм і екзистенціалізм.

2.29. Філософські основи альтернативних педагогічних систем.

2.23. Концепції філософії освіти.

3.1. Основні етапи розвитку антропологічного знання.

3.2. Категоріальний апарат філософської антропології, форми, методи та принципи антропологічного пізнання.

3.3. Свобода як протилежність необхідності. Об'єктивні і суб'єктивні критерії людської  свободи.

3.4. Психологічні аспекти проблеми свободи.

3.5. Проблема подолання відчуження та форми його відродження.      Відчуження та об'єктивація.

3.6. Антропологічний зміст гри як виду діяльності людини.

3.7. Сенс життя і цінності життя. Типи смисложиттєвих цінностей, їхня класифікація (В.А.Франкл).

3.8. Індивідуальність і соборність як філософсько-антропологічні проблеми.

 

3.9. Ідея Боголюдини у філософії. 

3.10. Проблема волі та сенсу життя.

 

3.11. Проблема соціальності й індивідуальності в  ХХ столітті.    

3.12. Сучасне антропологічне знання як система: її елементи і структура.

3.13. Філософська антропологія як вчення про внутрішній духовний світ людини.

3.14. Об'єктивація продуктів духовного світу людини як основна проблема  антропології.

3.15. Міждисциплінарність антропологічного знання. Філософські основи антропології.

3.16. Морально-виховна наповненість понять і категорій антропології:  волі, творчості, гри, сенсу життя, відповідальності, сумління.

3.17. Соціальна антропологія і становлення соціальних структур інформаційного суспільства (О. Тоффлер, Д. Белл).

3.18. Інстинкти і соціальні інститути.

3.19.Людина як творець і як утвір культури.

3.20. Завершення людини в культурі. Воля, творчість, індивідуальність.

3.21. Антропосоціогенез і «трудова» теорія походження мови і свідомості. Виробництво й обмін.

3.22. Етноантропологія. Проблема Чужого.

3.23. Цінності, звичаї, норми як зразки діяльності та комунікативні структури.

3.24. Людина в постмодерністській антропології.

3.25. Деконструкція як подолання опозицій класичної антропології.

3.26. Проблема Іншого в антропології.

3.27. Сучасні психоаналітичні практики. Види і форми психотерапії.

3.28. Гетерогенність людського. Шизоаналіз Дельоза і Гваттарі.

3.29. Проект Модерну. Раціональність і демократія.

3.30. Проблема емансипації.

4.1. Методика викладання в системі професійної підготовки. Зв’язок методики з педагогікою.

4.2. Поняття методичного забезпечення навчального процесу.

4.3. Загальні методичні принципи. Багатоманіття методичних прийомів та проблема їх адекватного й ефективного застосування.

4.4. Український освітній простір і Болонський процес.

4.5. Роль і значення курсу філософії у процесі гуманітаризації освіти.

4.6. Пріоритет філософії та гуманітарних наук у сучасній освіті.

4.7. Загальна характеристика нормативно-правових документів з питань освіти. Навчальний план як закон і концепція філософської освіти. Навчальна, робоча, авторська  програми з курсу філософії.

4.8. Філософія як професія.

4.9. Місце професійної філософії у ряді інших дисциплін.

4.10. Багатоманіття моделей викладання філософії: історичні форми, культурні та національні освітні традиції, плюралізм моделей в межах національних систем освіти.

4.11. Досвід античної філософії у навчанні: філософська пропедевтика.

І.Кант про філософію як шкільне поняття і загальне поняття.

4.12. М.К.Мамардашвілі про викладання філософії як „подолання мислиннєвої безграмотності”.

4.13. Дайте відповідь на запитання: чи можна навчитися філософії?, спираючись на вчення І.Канта, Г.В.Ф.Гегеля, М.Мамардашвілі та інших мислителів.

4.14. Врахування особливості вузу та студентської аудиторії при викладанні курсів з філософських дисциплін: спеціальність, курс, кількість студентів, психологічні настанови.

4.15. Екстенсивний і інтенсивний підходи до викладання філософії.

4.16. Зміст діяльності викладача з філософських дисциплін: навчальна, виховна, організаторська, дослідницька функції; творчий характер викладацької діяльності.

4.17. Особистість викладача і викладання філософії; евристичне спілкування із викладачем як носієм філософської культури.

4.18. Суб’єкт-суб’єктна модель процесу викладання: суб’єкт-викладач, суб’єкт-учень (гімназист, ліцеїст).

4.19. Викладання філософії як цілісний процес; основні принципи підбору та викладу  матеріалу в курсі філософії.

4.20. Формування цілісної картини світу й перетворення учнівства в співтворчість; принцип толерантності, інтелектуальної свободи учнівства.

4.21. Естетична складова освітнього простору в процесі викладання філософії. Художній текст і музичний фон у філософській освіті. Образна та емоційна насиченість освітньо-філософського простору.

4.22. Візуальність та вербальність у формуванні філософських переконань. Основні вимоги до системи засобів наочності.

4.23. Потенціал комп’ютеризації, алгоритмізації та інформатизації в інтенсифікації навчального процесу (електронні версії підручників, навчальних посібників, глосаріїв, контрольних завдань з філософії).

4.24. Загальна й окрема методики лекційного курсу з філософії; місце й значення кожної теми в вивченні курсу як цілісності. Види лекцій і їх особливості.

4.25. Наукова мова у викладанні філософії (усна і письмова мова).

4. 26. Філософський семінар: цілі, організація, ефективність.

4. 27. Організація і керівництво самостійною роботою студента при вивченні курсу філософії. Науково-дослідницька робота викладача філософії з учнівством.

4.28. Організація поточного та проміжного контролю знань студентів з філософських  дисциплін.

 

 

Критерії оцінювання відповідей абітурієнтів на фаховому екзамені. 

    Тривалість підготовки до усної відповіді на фаховому випробуванні може становити 30-40 хвилин.
 
   Відповіді на теоретичні питання  можуть не фіксуватися абітурієнтами на аркушах для підготовки.
     Оцінювання усних відповідей на фаховому випробуванні буде проводитися за 100 бальною шкалою. Абітурієнт під час співбесіди буде відповідати на 4 теоретичнихзапитання.
     Питання, на які потрібно дати усну відповідь оцінюються по 25 балів кожне.
     Максимальна кількість надбаних балів при фаховому випробуванні та правильних відповідях на всі завдання  100.
     Загальне оцінювання результатів фахового випробування проводиться за всіма 4-ма завданнями, підсумовується та виставляється загальна оцінка.  Для переведення балів-оцінок в систему національної шкали оцінювання використовується наступна таблиця:

Національна шкала  відмінно добре задовільно незадовільно
стобальна 
                                       90-100  70 - 89   60-70           34-60

 




 

Вхід



Хто на сайті

На даний момент 60 гостей на сайті

Відвідувачі

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday19
mod_vvisit_counterYesterday47
mod_vvisit_counterThis week66
mod_vvisit_counterLast week322
mod_vvisit_counterThis month1105
mod_vvisit_counterLast month1353
mod_vvisit_counterAll651855

Online (20 minutes ago): 1
Your IP: 127.0.0.1
,
Yes
 

Використання матеріалів сайту можливе лише при згоді адміністрації порталу та активного посилання.
Всі права захищено!

Сайти, які підтримуються службою порталу


НПУ імені М.П.Драгоманова
Інститути
Фізико-математичний інститут :: Інститут філософської освіти :: Інститут фізичного виховання та спорту :: Інститут гуманітарно-технічної освіти :: Інститут інформатики :: Інститут іноземної філології :: Інститут історичної освіти :: Інститут корекційної педагогіки та психології :: Інститут мистецтв :: Інститут природничо-географічної освіти та екології :: Інститут педагогіки та психології :: Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації :: Інститут політології та права :: Інститут розвитку дитини :: Інститут соціології, психології та управління :: Інститут соціальної роботи та управління :: Інститут української філології
Факультети
Кримський гуманітарний факультет
Кафедри
Кафедра педагогчної творчості :: Кафедра педагогіки, теорія та історії педагогіки :: Кафедра методики викладання російської мови та світової літератури :: Кафедра етики та естетики :: Кафедра управління та євроінтеграції :: Кафедра філософії :: Кафедра інформатики
Персональні сайти
Андрущенко В.П. :: Бех В.П. :: Жалдак М.І. :: Борисенко В.Й. :: Франчук В.М. :: Франчук Н.П.
Інші сайти
Асоціація випускників :: Система управління електронними курсами НПУ :: Система управління електронними курсами інституту інформатики :: Система управління електронними курсами інституту інформатики (студенти) :: Простір гуманітарної комунікації :: Лабораторія археологічних досліджень :: Кабінет-музей М.П.Драгоманова :: Україна і становлення конституціоналізму в Європі :: Центр культури. НПУ